Книжкові видання та компакт-диски Журнали та продовжувані видання Автореферати дисертацій Реферативна база даних Наукова періодика України Тематичний навігатор Авторитетний файл імен осіб
|
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
Пошуковий запит: (<.>A=Furdychko O$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 4
Представлено документи з 1 до 4
|
1. |
Furdychko O. Impact of abiotic factors of the environment on functional health of women of different age groups [Електронний ресурс] / O. Furdychko, O. Mudrak, O. Yermishev, H. Mudrak // Агроекологічний журнал. - 2020. - № 2. - С. 6-15. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/agrog_2020_2_3 Визначено вплив абіотичних чинників середовища на функціональне здоров'я жінок різних вікових груп. З'ясовано, що основним регуляторним механізмом живого організму, який забезпечує гомеостаз, є вегетативна нервова система. За зміни внутрішнього і зовнішнього середовища за допомогою вегетативно-гуморальних механізмів відбувається регуляція функціональних (фізіологічних і патологічних) коливальних процесів у основних системах органів, визначаючи ступінь пристосувальної реакції організму до впливу цих чинників. Дослідження стану вегетативної нервової системи людини є першочерговим завданням в умовах пристосування фізіологічних і функціональних систем організму до умов життєдіяльності, в т.ч. за дії на організм патологічних чинників. Відомо, що оцінка функціонування вегетативної нервової системи може бути фізіологічним маркером виявлення механізмів індивідуальної мінливості і реагування на чинники середовища. Викладено результати досліджень впливу деяких абіотичних чинників, а саме фаз Місяця, на вегетативний баланс організму людини, співвідношення активності симпатичної нервової системи до парасимпатичної нервової системи та на функціональне здоров'я жінок різних вікових груп. Встановлено, що вплив такого абіотичного чинника, як зміна фаз Місяця на організм призводить до достовірних змін функціональної активності і гомеостазу організму. Показники фаз місячної активності функціональних систем, дублюючи лінію норми, мають однакову спрямованість, вони відрізняються амплітудою, формують вікові особливості тонусу вегетативної нервової системи та стану функціонального здоров'я у жінок різних вікових груп.
| 2. |
Furdychko O. Еcological and comparative analysis of the influence of weather and climate conditions on the vegetative balance of young boys and adolescents of different age groups [Електронний ресурс] / O. Furdychko, O. Mudrak, O. Yermishev, H. Mudrak // Агроекологічний журнал. - 2020. - № 4. - С. 67-75. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/agrog_2020_4_10
| 3. |
Okabe Y. On the way Towards a Balanced Forestry Land Use: The Economy of State Forestry Enterprises in Small Polissia of Ukraine in the Context of the COVID-19 Pandemic [Електронний ресурс] / Y. Okabe, O. Furdychko, O. Drebot, N. Palianychko, S. Dankevych // Облік і фінанси. - 2021. - № 4. - С. 115-128. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Oif_apk_2021_4_16
| 4. |
Furdychko O. Scientific basis of organization of ecologically safe land use [Електронний ресурс] / O. Furdychko, O. Drebot, D. Dobryak, P. Melnyk, L. Sakharnatska // Збалансоване природокористування. - 2021. - № 2. - С. 5-12. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zp_2021_2_4 Висвітлено екологічні проблеми землекористування, його раціоналізації; оптимальне використання сільськогосподарських угідь, зокрема орних земель; сучасна трактовка змісту раціонального використання сільськогосподарських земель. Розглянуто екологічні та економічні аспекти цього питання. Наведено інформаційні дані, які необхідні для вирішення цієї проблеми, а саме показники природно-сільськогосподарського районування, регіональні еколого-економічні особливості виробництва основної продукції землеробства, показники властивості та якості грунтів і агробіологічні вимоги основних сільськогосподарських культур до природного, насамперед грунтового середовища, показники про врожайність цих культур та дані про виробничі витрати і доходи. Організацію екологобезпечного землекористування рекомендується здійснювати в три етапи. Перший етап полягає у виділенні зон вирощування окремих культур на території України, тобто агроекологічної інтерпретації матеріалів природно-сільськогосподарського районування з метою вивчення екологічних умов виробництва продукції землеробства. Якщо зони вирощування певних культур мають конкретні, притаманні тільки кожній із них, географічні ареали, тоді визначається, де і які сільськогосподарські культур із погляду природних умов необхідно розміщувати. Другий етап виявлення еколого-економічних особливостей виробництва основних продуктів землеробства на базі даних про природні умови, передусім грунтові, полягає у визначенні придатності земельних ділянок для району в межах зон вирощування. Третій етап організації екологобезпечного землекористування полягає у визначенні за даними про придатність грунтів території з оптимальними умовами для вирощування культури, тобто де переважають кращі й з вищою оцінкою для неї грунти. Зона вирощування в такому може мати як мінімум три таких агрономічні регіони (округи) - з кращими, середніми і гіршими умовами. У сучасних умовах, коли ціни на товари формуються ринковими відносинами, облік відмінностей продуктивності землі як виробничого ресурсу стає необхідною об'єктивною умовою прибуткового і екологобезпечного існування сільського господарства.
|
|
|